Назва гурту має жартівливу складову і тягнеться від часів, коли пан Гонтарський та пан Рємєзов погравали довгими зимовими вечорами на кухні під гітару. Їх добрий друг, художник Арсен Савадов, якось кинув – "Ви просто – Вася Club", і прізвисько прилипло, а з часом перетворилося й на назву групи. Нині в "клубі" семеро музuк і всі вони "почесні Василі". Альбом "Хіпан" – це свого роду Васін "the best" за весь період його незганьбленої шоу-бізнесом творчості, добірка пісень "на свій смак", неодноразово випробувана на слухачах. Треків на диску ні багато, ні мало – одинадцять. Очевидна на перший погляд "непричесаність" концепції їх дебютного альбому "Хіпан" – по зрілому міркуванню виявляється дуже навіть продуманою. Вокал Васі Гонтарського – сильний, упевнений і мужній, професіоналізм музикантів "Vася CLUB" підкуповуює і підкорюює навіть у тому випадку, якщо ви в упор не розумієте, як на одному диску можуть співіснувати ковбойська балада, фолк гарною українською мовою, білоруська народна пісня і квазі-хіпова (пардон, хіпанська) пісня, яка дала назву альбому.  Доречі записаному за чотири дні. І відбувся він в наступний спосіб: хлопці зачинилися у студії, відразу сіли та за один подих все заграли. Така швидкість не дивна, оскільки "Василі" мають вищу музичну освіту і є асами своєї справи. Музичний же матеріал являє собою суміш панка (!), шансона (у споконвічному розумінні цього слова – без хрипоти і блатати) і фолку, причому не тільки українського, завдяки мультинаціональному складу групи: акордеоніст Марлен Мамутов – кримський татарин, тромбоніст Олексій Сагітов – татарин казанський, однак родом з Узбекистану, барабанщик Дмитро Вічев – болгарин, бек-вокалист та шоу-мен Анатолий Ремезов – росіянин, тубист Сергій Щур і сурмач Володимир Ганапольский – українець і єврей відповідно, сам же метр Гонтарський свою національну приналежність трактує як "співчуваючий євреям"... У цій суміші, як смужки на тільнику, у потрібних місцях чергуються розпатланість і ліричність, змістовна насиченість балад змінюється не обтяжуючими мозок мантрами на кшталт "Нугзара Кіримбековича Нургієва", а життєвий досвід, який почувається у текстах, не навантажує, а скоріше дає привід для міркувань і спогадів під проникливий акомпанемент акордеона. Словом, не шукайте у творчості "Vася CLUB" жодних страждань і катарсисів. Цукор та "соплі" – 0%, позитив – 100%. Головне, не сприймати все це всерйоз, адже й сам Вася – дорослий чоловік сорока років, що називає себе "трагіком у житті і коміком на сцені" відноситься до своїх опусів з гідним молодого панка пофігізмом і до життя відноситься легко, чого й усім бажає. Це музика, в яку неможливо не закохатися: шалена енергія, запальні ритми, чудове виконання і, безперечно, лірика Васі Гонтарського, – це те, що забезпечить музиці стовідсотковий успіх...